Організація та супровід учнівського самоврядування в навчальних закладах — це цілеспрямована діяльність, підпорядкована визначеній меті та завданням.

Мета учнівського самоврядування: створення умов для розкриття, розвитку та реалізації соціального, творчого і лідерського потенціалу дітей та молоді, здобуття ними досвіду конструктивної соціальної діяльності; виховання громадянина з високою демократичною куль­турою.

Мета учнівського самоврядування конкретизується через систему завдань:

• створення учнівського самоврядування як системи, що забез­печує позитивну соціалізацію дітей та молоді, самореалізацію особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог;
• забезпечення і захист прав та інтересів дітей та молоді;
• забезпечення виконання дітьми та молоддю своїх обов'язків;
• створення умов для розвитку учнівських ініціатив;
• формування й розвиток соціальної активності, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної свідомості;
• залучення якнайширшого кола дітей та молоді до соціально ко­рисної діяльності;
• навчання активу учнівського самоврядування основ організацій­ного менеджменту, ефективних технологій організації командної діяльності, соціального проектування, соціального партнерства;
• навчання органів учнівського самоврядування активних форм роботи з однолітками;
• створення різноманітних гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
• спонукання учнівської молоді до протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності;
• виховання у зростаючої особистості почуття власної причетності до розвитку начального закладу, територіальної громади, суспіль­ства, держави;
• підготовка молоді до майбутньої участі в керівництві державними та суспільними справами, формування знань, умінь і навичок управлінської та виконавської майстерності.

Базові підходи

Гуманістичний підхід передбачає зосередження уваги на дитині як вищій цінності, врахування її вікових та індивідуальних особливо­стей і можливостей, задоволення базових потреб дитини (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї), забезпечення реальних прав і обов'язків учасників учнівського самоврядування.

Індивідуально-диференційований підхід. У процесі діяльності учнів­ського самоврядування необхідно виявити та якнайповніше реалізу­вати, розвинути індивідуальні мотиви, інтереси, здібності учнів. Учнів­ське самоврядування сприяє розкриттю та розвитку індивідуальності учня. Організація учнівського самоврядування повинна здійснюватися відповідно до віку учнів, розвитку їх базових компетенцій.

Ефективність розвитку соціального, творчого, лідерського потен­ціалу дітей та молоді, здобуття ними досвіду конструктивної соціальної діяльності значною мірою визначається реалізацією в учнівському самоврядуванні діяльнісного підходу, відповідно до якого у структурі особистості виникають і закріплюються передусім ті новоутворення, у конструювання яких дитина вкладає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність.

В організації діяльності учнівського самоврядування особливого значення набуває компетентісний підхід. Особистість, залучена до учнівського самоврядування, отримує можливість перевірити влас­ну спроможність вирішувати різноманітні завдання. Відтак, учень може пересвідчитися у своїй компетентності (і перейти до вирішен­им складніших завдань) або відсутності певних здібностей (тоді він може сконцентруватися на їх розвитку). У процесі участі в учнівському самоврядуванні розширюється життєва перспектива учня. Він пізнає себе та своє середовище, свій життєвий потенціал, можливості його розвитку. Учнівське самоврядування постає як важливий механізм розвитку базових компетенцій учнів.

Необхідною умовою розвитку учнівського самоврядування є системний підхід, який передбачає, що: учнівське самоврядування орга­нізується як системний педагогічний процес; забезпечує наступність етапів та напрямів учнівського самоврядування; охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді; здійснюється у навчальній та позанавчальній діяльності.

Організація учнівського самоврядування в загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах здійснюється відповідно до таких принципів.

Добровільності. Участь в учнівському самоврядуванні є самостій­ним і, добровільним рішенням учня. Ніхто не повинен змушувати учня до участі в учнівському самоврядуванні.

Доступності. Цілі та завдання учнівського самоврядування повинні бути зрозумілими, відповідати віковим особливостям учнів, у їх фізичним та інтелектуальним можливостям. Органи учнівського самоврядування відкриті для всіх членів учнівського колективу. Всі учні навчального закладу мають право брати участь у заходах учнівського самоврядування. Організація учнівського самоврядування має відповідати інтересам і потребам дітей. Реалізація принципу доступності вимагає попередньої підготовки учнів до участі в учнівському самоврядуванні.

Рівноправності та партнерства. Цей принцип передбачає ство­рення рівних умов для участі всіх: виборного активу і рядових членів. Кожна дитина має усвідомлювати власну можливість впливу на результат діяльності та рішення, що приймаються. Самотужки молодь не зможе досягти якісних змін у діяльності учнівського самоврядування, їй необхідна допомога педагогів, батьків, представників влади, всіх сторін, також зацікавлених у змінах. Усі зацікавлені сторони повинні навчитися домовлятися та співпрацювати одне з одним на партнер­ських засадах.

Колегіальності та персональном. Цей принцип передбачає колегіальне прийняття рішень та забезпечення водночас персональної відповідальності за виконання ухвалених рішень.

Відкритості та гласності. У відповідності з цим принципом вся робота органів учнівського самоврядування повинна бути відкритою для всіх учасників педагогічної взаємодії; має забезпечуватися опри­люднення оперативної та достовірної інформації про їх діяльність.

Демократизму. Учні отримують рівні права, обов'язки та відповідальність щодо прийняття та реалізації рішень, пов'язаних з організацією та діяльністю учнівського самоврядування.

Свободи та самодіяльності. Цей принцип означає можливість кожної молодої людини вільно вибирати методи та форми реалізації колегіально прийнятого рішення і при цьому проявляти активність, творчість, самостійність та самодіяльність.

Соціальної дії. В основі роботи органів учнівського самоврядуван­ня - активна соціальна діяльність учнів, спрямована на вирішення соціальних проблем особистості, школи., громади, суспільства